UA

Факультет польської філології

і кафедра україністики Інституту східнослов’янської філології

філологічного факультету Ягеллонського університету

запрошують до участі в науковій конференції

 Після Чорнобиля: місце катастрофи в дискурсі сучасної гуманістики

Краків, 26-27 квітня 2016 року

Історизм літератури є наскрізно сучасним чи теж радше структурно невіддільний від чогось такого, як атомна епоха (під атомною “епохою” розумію також époché   призупинення суду перед абсолютним рішенням). Атомна епоха не є якоюсь ерою, це абсолютна époché; вона не є не абсолютним знанням і кінцем історії, є époché абсолютного знання. Література належить до тієї самої атомної ери, ери кризи і атомної критики, принаймні, якщо маємо на увазі історичний та позаісторичний горизонт абсолютного само-знищення без апокаліпсису, без   прояву своєї істини, без абсолютного знання.

Жак Дерріда (Jacques Derrida), No Apocalypse, Not Now (full speed ahead, seven missiles, seven missives)

 

XX століття принесло привид апокаліпсису у вигляді атомної катастрофи, яка передвіщає можливість остаточного занепаду людини. На щодень страх перед атомним знищенням розпалювався ще більше різною інформацією з фронту “холодної війни”. У каноні сучасної філософії досить активною була критична течія стосовно західної цивілізації: техніки, метафізики, технологізації, що мали призвести до самознищення. Ці катастрофічні настрої сучасності дали початок апокаліптичному дискурсові і атомному критицизмові.

Якщо “література” буде назвою, яку ми надаємо цьому зібранню текстів, існування, можливість і значення яких є під найбільш радикальною загрозою, вперше і востаннє, атомною катастрофою, то це визначення дає змогу нашим думкам зрозуміти сутність літератури, її радикальну слабкість стану і її радикальний історизм; проте одночасно література підштовхує нас до роздумів над тотальністю того, що є — подібно як і література – під такою самою загрозою, конституйоване тією самою структурою історичної фікціональності, що продукує (творить) і живить власний референт.

 

Пише Жак Дерріда в есе No Apocalypse, Not Now (full speed ahead, seven missiles, seven missives). Філософ показує світові можливість катастрофи, скеровуючи гуманістику на нові шляхи мислення про завершення. Натомість сам знаходить укриття від нещастя, знищення в архіві/бібліотеці, також віртуальному/-ій. Апокаліптичний Дерріда, хоч і обмежує свої роздуми до текстових витворів культури, бачить силу атомної загрози і залишає читача певним у тому, що кінець світу відбувається вже зараз.

Постмодернізм, який Дерріда міцно пов’язує з атомною ерою, на ґрунті східноєвропейської культури отримав чіткий образ (відтінок) гриба після атомного вибуху 26 квітня 1986 року. І навпаки – чорнобильський дискурс увів літератури Східної Європи у постсучасність.

Під час конференції пропонується погляд на літературу і гуманістику з перспективи 1986 року. Запрошуються до дискусії представники різних наукових дисциплін.

 Пропонуємо таку тематику:

• занепад, крах і катастрофічні настрої сучасності
• катастрофа як Подія
• репрезентація катастрофи в літературі і культурі
• відсутність і слід на місці катастроф
• катастрофи в архіві колективної пам’яті
• катастрофа в уяві, катастрофа реальна
• 1986 рік як цезура
• Чорнобиль у літературі і дискурсі
• Чорнобиль у контексті екологічної антропології
• екотопія Чорнобиль – картографування простору катастрофи
• після Чорнобиля – пострадянське мислення в літературі і про неї

Просимо надсилати заявку з темою доповіді, короткою анотацією (до 1500 знаків) і 5 ключовими словами, а також заповнену анкету учасника до 10.03.2016 року на адресу czarnobyl.konferencja@gmail.com

Важлива інформація:

• доповідачів повідомимо про участь до 15.03.2016 року,
• оргвнесок – 400 злотих (350 злотих для студентів і аспірантів) – номер банк.рахунку надішлемо разом з інформацією про прийняття заявки,
• організатори не забезпечують проживанням,
• час виголошення доповіді – до 20 хвилин,
• учасники конференції, які виголошуватимуть доповідь, отримають письмове підтвердження про участь у конференції,
• планується видання матеріалів у збірникові
• робочі мови конференції – польська, українська, англійська.

Організаційний комітет

др габ. Ярослав Фазан

др Катажина Ґлінянович

др Павел Крупа

мгр Івона Борушковська

мгр Александра Ґжемська